Відомий співак, письменник та педагог Володимир Шинкарук написав роман про легендарний "Матч смерті". Це перший великий прозовий твір відомого автора - нашого земляка.

Нещодавно газета "Вісті" завершила публікацію довгожданного роману Володимира Шинкарука "Тренер". Новий твір нашого земляка розповідає про дитинство автора та про знаменитий "Матч смерті" між київськими "динамівцями" та німецькою командою "Флакельф".

Перша ластівка побачила світ 2006 року, коли "сумна повість" "Тренер" вийшла друком у книзі Володимира Шинкарука "Нестандартний підхід". Читачів так захопив твір, що вони спочатку просили, а згодом вимагали у автора продовження. І Володимир Федорович зважився на розширення історії про свого легендарного учителя - Тренера із його дитинства.

В результаті, повість розвинулась у роман - перший великий прозовий твір Володимира Шинкарука. Одним із ключових моментів роману став легендарний "Матч смерті", що відбувся в окупованому Києві влітку 1942-го.

"Тренер" - це історія про літнього чоловіка, що тренував команду юних "курчат" в одному знаменитому селищі на Житомирщині. Про людину, яка передала завзятим хлопчакам феноменальний хист гри у футбол. Літню людину, яка нікому й ніколи не розповідала про свої молоді роки і про те, де й коли навчилась ТАК грати. Звали цю людину Іван Кузьменко. Це саме він забив роковий гол у ворота німецької команди влітку 1942-го. Забив, і київський "Старт" виграв. Виграв, хоча перед грою їм наказали програти. У випадку їхньої перемоги, футболістів німці обіцяли винагородити смертю. "Старт" виграв, і футболістів після гри розстріли у Бабиному Яру.

Однак, тому, хто забив вирішальний смертельний гол, судилося вижити і по трупах вилізти з глибокої ями на тому місці, де рік тому, у вересні 1941, пройшли масові розстріли євреїв. Іван Кузьменко вижив. Героїчно пройшов війну, яка, одначе, забрала його кохану дівчину і їхню ненароджену дитину. Іван не мав власних дітей, однак, у нього були його "курчата" - дитяча футбольна команда, для учасників якої Іван Кузьменко став названим батьком, їхнім Тренером. У тій команді "курчат" був і майбутній заслужений артист, письменник Володимир Шинкарук.

Роман "Тренер" вражає своїм трагізмом до такої міри, що у чоловіків на очах виступають сльози. Відомий український психолог Олександр Музика резюмував, що пристрасті у "Тренері" не поступаються Шекспірівським. Коли роман був опублікований у газеті "Вісті", автор отримав велику кількість листів з вдячними відгуками від читачів. Деякі з них приводимо нижче.

Варто зауважити, що під час відзначення 60-х роковин "Матчу смерті" в 2002 році Володимир Шинкарук був ведучим та співорганізатором урочистих заходів у столиці, присвячених цій легендарній події. Тоді ж Україна почула пісню Володимира Шинкарука "Третий тайм", присвячену тим страшним подіям.

Цього року в Україні пройшли зйомки російсько-українського фільму "Матч" з Сергієм Безруковим, Єлизаветою Боярською, Остапом Ступкою, Альбертом Салтиковим та нашим земляком Святославом Бокланом. Фільм присвячений легендарному "Матчу смерті".

Наступного року відзначатимемо 70-ті роковини легендарного матчу. Дуже символічно, що того ж року відбудеться черговий чемпіонат Євро-2012, який пройде в Україні - країні, де народилась легендарна команда "Динамо", яка мужньо дала бій на футбольному полі фашитським загарбникам.

Відгуки читачів на роман "Тренер"

Володимире Федоровичу!
Розкішна мова, вражаючий сюжет, неймовірна сила слова -- це ваш роман "Тренер". Читала у "Вістях..." -- річ геніальна. Не пам"ятаю, коли востаннє мене так вражав художній твір. Бажаю Вам здоров"я і нових творів! Люблю Вашу творчість.
З повагою Ольга Лана.

Знав Володимира Шинкарука як класного барда, а коли прочитав «Тренера», то подумав: давно Вам потрібно було писати прозу. Чесно, не міг діждатись чергового виходу газети. А коли друкування у «Вістях» закінчилось, стало сумно. Школа було розлучатись з героями. До сих пір ходжу під враженням. Хочу запитати, де можна купити цю книжку? Чекаю нових гарних книжок. Дя-ку-ю!
Віктор Мвтівєнко. Золотоноша Черкаської обл.

Прочитала Ваш роман, хоча ніколи не думала, що мене зацікавить твір про футбол. Враження було таким сильним, що я навіть поїхала на стадіон «Старт» (живу недалеко, біля метро «Політехнічний інститут»). Стадіон знайшла, подивилась на пам'ятник, а там навіть не написано, в честь чого і кого він встановлений.
Душа боліла, коли читала. Болить і зараз від того, скільки ще ми не знаємо про своє минуле.    Дякую Вам за талант!

P.S. Мені цікаво, головний герой - це реальна особистість, чи збірний образ?
Олена Пастушок.

Прочитався роман на одному диханні! В мене таке рідко буває... Дочитала, сиджу і витираю сльози...
Дійсно не стандартний сюжет, можливо "не модний", але цікавий, незвичний, справжній...
В мене цей твір викликав власні асоціації...в моєму житті слово Тренер також відіграло важливу роль. І футбол в моєму житті був. Я була воротником.. :) мабуть тому проникнутися романом мені було легко і захопливо. А далі болюча війна... Складні рішення...

Читаючи, виникали бурхливі емоції, від обурення і злості до болю і розпачу... Не кожен твір здатен викликати відлуння серця... Дякую Вам за цей твір. Він змушує замислитися, по іншому поглянути на речі, на цінності, на життя... Так, він сумний, але ж не може все закінчуватися добре. Саме такий фінал змушує думати, допомагає розуміти що не завжди все саме собою налагоджується. Життя вимагає від нас дій.
Катя Бондарчук





Фото: Міжнародна книжкова виставка-ярмарок, 2011 рік



«Z-Объектив»